Замовити стенд Замовити квиток
ВЕРЕСЕНЬ
2023, КИЇВ

Стан ринку харчової промисловості України

У секторі виробництва харчових продуктів показники за перший квартал року різні. Якщо обсяги кондитерських виробів зросли на 9% (порівняно з першим кварталом минулого року), олії та жирів — на 10, а переробка та консервування фруктів і овочів дала +20%, то обсяги виробництва м’яса та м’ясних продуктів упали на 7,3 пункти, хлібобулочних виробів — на 5,3, напоїв — на 3,3, а молочних виробів — на 0,4%, повідомляє сайт http://www.golos.com.ua.

Стагнація в галузі супроводжується двома негативними трендами. По-перше, скорочується кількість поголів’я великої рогатої худоби, свиней, кіз, овець та домашньої птиці всіх видів. По-друге, минулий рік став першим в історії країни, коли імпорт продуктів харчування перевищив обсяг поставок «до столу трудящих» харчів українських виробників (51% проти 49%).

Щоправда, експерти пов’язують це не стільки з падінням виробництва, скільки зі збільшенням експорту агропродукції. Економічна теорія вітає будь-які збільшення експорту. Але ж значне збільшення імпорту вимиває з країни валюту. Крім того, це свідчить і про те, що наші харчовики потроху та здають національний ринок збуту іноземним виробникам.

По-третє, ряд експертів саме в «аграрній перспективі» бачать одну з головних «точок зростання» нашої економіки в сучасних умовах. Але чи «проросте» зерно цієї точки в умовах цих двох негативних чинників? Знаний економіст, доктор наук і колишній міністр економіки Богдан Данилишин пояснює, як вийти з непростої ситуації:

— Аграріям не варто гнатися за «валом», намагаючись будь-що продати за кордон якомога більше агросировини. Навпаки, варто поставити на «мультиплікативні можливості» АПК. По-перше, нарощувати потужності переробної промисловості, щоб експортувати товари з високою доданою вартістю. По-друге, стимулювати зростання в суміжних галузях — сільгоспмашинобудуванні та логістиці.

З колегою погоджується багато інших експертів. «Якщо не розв’язати гордіїв вузол проблеми сировинного характеру нашого агроекспорту, на позитивний мультиплікативний результат нам годі й сподіватися», — переконаний відомий економіст, доктор наук Ярослав Жаліло.

— Імпорт «з’їдатиме» менше зароблених нашими фермерами коштів лише в разі прискореного розвитку сільгоспмашинобудування та хімічної промисловості, — вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. — Дуже добре, що у нас уже виробляють увесь асортиментний ряд реманенту та дрібної техніки, починають робити складну. Але все ще немає поштовху для стрімкого розвитку галузі…

Для того щоб АПК став «драйвером» економіки, потрібні інвестиції. Та гроші — найбільший дефіцит нашої економіки от уже  20 років. Окрім того, цього року ставки уряду на АПК побила погода — відсутність сезонної зими й сухі березень і квітень знищили більшу частину озимих і ярових колосових культур, і сподіватися можна хіба на просапні та овочі-фрукти.

ВСІ НОВИНИ